Скандал у Тростянці: у сесіях селищної ради беруть участь нелегітимні депутати
У Тростянецькій громаді склалася гостра проблемна ситуація – на сесіях селищної ради вже не перший місяць ухвалюють важливі рішення люди, яких було позбавлено депутатського мандату. Відбувається це за участі селищної голови Людмили Червонецької. Тим самим, ставляться під сумнів всі рішення, ухвалені за їхньої участі. Іншими словами – Тростянецькій громаді загрожує управлінський хаос і судова тяганина, здатна паралізувати всю комунальну інфраструктуру.
Нерідко трапляється так, що народні обранці, здобувши омріяний мандат, швидко забувають про свої обіцянки перед громадою та працюють виключно у власних інтересах. Схожа ситуація наразі спостерігається у Тростянецькій громаді: група депутатів селищної ради активно сприяють земельним олігархам у «дерибані» земель, лобіюють оборудки по фінансуванню з селищного бюджету сумнівних організацій та проєктів.
Така діяльність не лишилася непоміченою. Щодо депутатів Віктора Довганя, Наталії Колесник, Дмитра Пріщенка, Сергія Пунька, Максима Щуренка партія, яка їх висунула на виборах 2020 року, на своєму з’їзді ухвалила рішення щодо припинення їхніх повноважень. Про це була відразу поінформована селищна виборча комісія, але вона, замість чинити по закону – визнати припинення депутатського статусу названих осіб та оголосити депутатами наступних кандидатів з партійного списку, вже не перший місяць ухиляється від цього.
Очільниця Тростянецької громади Людмила Червонецька, схоже, теж закрила очі на кричущі порушення закону і скликає одна за одною сесії селищної ради за участю нелегітимних депутатів – лише за останній місяць їх відбулося аж три поспіль! Навіщо такий поспіх? Хіба не для того, щоб швидше «проштовхнути» якомога більше потрібних голові та її впливовим бізнес-партнерам рішень – можливо, просто «пиляти» бюджет і землі громади на власну користь? А щоб більше встигнути – «не помічати» проблемного статусу низки депутатів!
Досить дивно виглядає й мовчазна позиція поліції, яка вперто ігнорує очевидне й зухвале порушення закону місцевою владою.
Судіть самі: люди, які втратили довіру земляків та колишніх однопартійців, місяцями відвідують сесії селищної ради, беруть участь в обговоренні і ухваленні рішень, які мають важливе значення для громади. Їхній сумнівний статус під час голосування згодом може стати достатньою підставою для оскарження і скасування низки рішень селищної ради – земельних, щодо функціонування медичної та освітянської мережі, про допомогу родинам військових. Це однозначно може спричинити управлінський хаос на рівні громади, зайву втрату часу та бюджетних коштів.
З іншого боку, наступні кандидати тривалий час не можуть отримати від виборчкому підтвердження свого депутатського статусу і приступити до виконання своїх обов’язків.
Годі казати, що відвертий саботаж з боку селищної влади та виборчої комісії є неприпустимим – особливо у воєнний час. Питання ж, хто і яким чином «простимулював» цинічну бездіяльність посадовців, яка схожа на зухвалу корупцію, слід з’ясувати правоохоронцям.
