Депутат Вінницької обласної ради Ілля Гуменчук – про допомогу пораненим на передовій
Про те, що спонукало лікаря, який лікував поранених на мирній території, змінити білий халат на військовий однострій і піти в армію, розпитало в Іллі Гуменчука інтернет-видання «Калинівка.city».
– До війська я пішов як громадянин і лікар. Моє тверде переконання – чоловік повинен служити своїй країні, а у випадку небезпеки – захищати її, – каже у телефонній розмові Ілля Гуменчук. – Медичну допомогу пораненим надають на різних етапах. На своєму етапі (до служби в ЗСУ), разом з колегами я надавав допомогу пораненим і можу сказати, що дуже важливим є виходити, поставити на ноги бійця, максимально повернути його до звичного життя.
Спілкуючись з військовими, яких лікував після поранень, і з колегами-медиками, розумів, що тим, хто на передовій, потрібен відпочинок, потрібна ротація. А отже хтось їх повинен замінити. Тому я і ухвалив рішення піти в армію.
Всі ми бажаємо перемоги над ворогом, але багато хто хоче здобути її чужими руками. Так не може бути. Кожен повинен бути в тому місці, де буде максимально ефективним, і робити все від нього залежне для наближення Перемоги.
– Ви пішли у військо у той час, коли багато хто намагається уникнути мобілізації, чи дає поради, як це зробити…
– У суспільстві завжди був, є і буде запит на справедливість. Чинні правила мобілізації, демобілізації не відповідають вимогам часу, реаліям сьогодення і реаліям сьогоднішньої війни. В той час, коли викриття і розкручування в ЗМІ корупції в країні без кінцевого результату (вироків суду і посадка в тюрму корупціонерів) створює для таку собі захисну реакцію – чому я за них маю воювати?
Але потрібно розуміти, що така позиція це – самообман і виправдання перед іншими. Ми воюємо за свою сім’ю, свою родину, свою домівку, своє село, місто, за свою землю, за свою рідну країну і за наше майбутнє.
– На початку січня Верховна Рада мала була б розглянути законопроект про мобілізацію, але після дискусій повернула його. Що військові кажуть з цього приводу?
– Я не буду детально зупинятись на оцінці законопроекту. Скажу лише одне: даний закон мав би чітко регламентувати, що у визначений термін кожен військовозобов’язаний має з’явитись до ТЦК (без повістки), а у разі не виконання цього нести відповідальність. Явка до ТЦК не означає автоматичну відправку на фронт. Зрозуміло, що всі воювати не можуть, потрібно щоб працювала економіка, критична інфраструктура тощо. Але це дало б можливість раціонально задовольняти запити, які є в ЗСУ, планово проводити ротацію. Бо коли всі на обліку – є вибір і професійний підхід до комплектування підрозділів. Якщо потрібен водій – то вибирають водія, якщо механік – то механіка, якщо лікар – то лікаря. Коли ми всі будемо згуртовані однією метою, кожен буде робити, і чітко усвідомлювати, що він має бути там, де потрібно для країни – тоді наша Перемога.
