Спадщина у проєкціях: у Вінниці встановили таблички, які демонструють втрачені історичні будівлі
П’ять втрачених архітектурних пам’яток Вінниці: Вознесенську церкву, Народний дім, Монастир єзуїтів, готель «Бель-В’ю» та Замкову гору відтепер знову можна побачити на вулицях міста. Щоправда, у вигляді проєкцій.
Як повідомляють у Музеї Вінниці, у місті встановили таблички – аксонометричні проєкції вказаних п’яти архітектурних об’єктів. Вони знаходяться навпроти місць розташування втрачених історичних споруд і наочно зображують, як виглядали колись ці будівлі. Відбувається це завдяки використанню методу паралельного проєктування.
Таблички створено в рамках проєкту «Вінниця – РЕ:конструкція минулого» громадської організації Креативний Простір / Creative Space . Музей Вінниці допоміг з інформаційним наповненням табличок та став партнером проєкту.
Історична довідка
Вознесенську церкву на Замості побудували в 1911 році за проєктом архітектора Григорія Артинова. Стилістично вона була модернова, з елементами давньоруської архітектури. Споруда могла вмістити до 600 осіб.
Радянська влада закрила церкву і перетворила її на кінотеатр. А в 1944 році будівлю було зруйновано. На її місці побудували житловий будинок.
Народний дім був першою громадською будівлею Вінниці. Його побудували в 1902 році на Тюремній площі (суч. площа Героїв Чорнобиля). Це місце стало центром культурного життя для тогочасного Замостя.
Наприкінці 1950-х років Народний дім розібрали, а на його місці звели новий корпус будівельного технікуму (суч. Вінницький коледж будівництва і
архітектури).
Монастир єзуїтів (суч. Державний архів Вінницької області) – найдавніша збережена будівля нашого міста. Монастир з’явився ще на початку XVII століття, а муровану споруду звели не раніше 1632 року. Вона виконувала також і оборонну функцію, звідси й назва «Мури».
Протягом ХІХ століття фортифікаційні частини Мурів поступово занепадали. В 1891 році велика частина оборонного муру з боку сучасної Соборної впала і вже не відновлювалась.
Готель «Бель-В’ю» з’явився в 1897 році на розі сучасних вулиць Миколи Оводова та Соборної. Це був триповерховий будинок в еклектичному стилі.
В 1970-х роках його знесли. Тоді планувалось будівництво другої черги площі Леніна (суч. Майдан Незалежності), але його так і не реалізували.
На тому місці (і поруч з ним), яке ми зараз називаємо Замковою горою, в 1512 році спорудили фортецю. Вінницький замок був дерев’яно-земляним укріпленням і проіснував до 1580 року, коли його спалили татари.
Фортецю у цьому місці більше не відновлювали, а велика частина Замкової гори зникла на межі ХІХ-ХХ століть. Там облаштували каменоломню.
Що за Музей Вінниці?
Музей Вінниці був утворений рішенням міської ради у листопаді 2021 року. Муніципальний заклад знаходиться в історичній будівлі за адресою вулиця Петлюри, 15-а. Саме у цьому будинку у період з 7 травня до 19 червня 1920 року перебувала Військово-похідна та цивільна Канцелярія Головного Отамана Військ і Флоту УНР, Голови Директорії Симона Петлюри.
На музей покладено завдання увиразнення образу Вінниці, виховання культури вінничанина, громадянина України та вивчення Вінниці в історії та культурі України. Мета його діяльності – дослідження та популяризація історичного спадку, культурного ландшафту та соціально-економічного розвитку міста Вінниці та міської територіальної громади в минулому та сьогоденні, а також збереження, наукове дослідження, популяризація та експонування меморіальних, історичних, мистецьких і культурних пам’яток.
«Я завжди наголошував на тому, що протягом понад 600 років існування, у Вінниці були періоди як розвитку, так і занепаду. І завжди були люди, які вболівали за розвиток міста, і люди, які його знищували. Різні були періоди, різні зовнішні та внутрішні чинники, але головне: знати свою історію, щоб вінничани пам’ятали: найкращого міста у світі нема. В тому числі, такий музей буде цікавий для туристів і корисний для промоції міста», – такими словами висловився про ідею музею міста міський голова Вінниці Сергій Моргунов, виносячи проєкт рішення про його створення на голосування під час сесії міськради.
Серед напрямків діяльності музею: культурно-освітня, навчально-виховна, комунікаційна, популяризаторська діяльність; науково-дослідна; експозиційно-виставкова; фондова (комплектування, облік і збереження музейних предметів); надання інформаційних та екскурсійних послуг; видавнича; консультаційна та експертна; рекреативна (дозвіллєва/розважальна) діяльність.
