архітектура

Панельні дискусії, круглі столи, семінари та екскурсія. У Вінниці пройшла міжнародна архітектурна конференція «FATA MORGANA: Музей. Спадщина. Відновлення», яка є одним з етапів у створенні майбутнього Українського музею сучасного мистецтва (UMCA) у місті.

Відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради, 17 жовтня у Вінниці оголосили Всеукраїнський відкритий бліц-конкурс на кращу ідею архетипу надмогильного знаку в кварталі військових поховань на кладовищі «Сабарів». 

30 червня у холі міської ради відкрили виставку робіт архітекторів, які працюють на Вінниччині. Її приурочили до Дня архітектури України. В експозиції 11 планшетів із зображеннями об’єктів, що ілюструють сучасні тенденції при формуванні міського середовища та громадських просторів.

У Вінниці просто на наших очах з’являється мурал, який не лише прикрасить, а й наповнить міський простір особливим змістом. На новому стінописі – зображення видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта та педагога Григорія Сковороди. Ініціатива створення муралу належить Культурній асоціації «Новий Акрополь». Проєкт втілюють за сприяння міської ради та за рахунок благодійних внесків мешканців і друзів нашого міста. «Розпошир удаль зір свій…», – звертається до нащадків із глибин віків Григорій Савич. Саме цей рядок із 22-ої пісні «Саду божественних пісень» мислителя розмістили на муралі. Його ескіз розробила Катерина Бонецька – ілюстраторка та графічна дизайнерка, родом із Вінниці, яка нині проживає в Австралії. Український Сократ, за задумом авторки, постає на тлі концентричних сонячних кіл у медитативній позі зі спокійним та натхненним обличчям, а над ним летять у небо лелеки. Кожна деталь має символічне значення, кажуть ініціатори проєкту. «Символ кола займає у творчості Сковороди особливе місце. Це стародавній символ вічної мудрості, вічної філософії. Ця мудрість є початок і кінець, мета всього, - розповідає волонтерка Культурної асоціації «Новий Акрополь» Юлія Каменщикова. – А лелеки – це саме ті птахи, які підіймають наш погляд і кличуть нашу душу. Вони уособлюють рідну домівку і продовження роду, піклування один про одного. У своєму філософському трактаті «Кільце» Сковорода порівнює людину, в душі якої пробуджується світло Істини із сонцем на світанку, із лелекою, який будує храм на твердині Істини, що здіймається над бурхливим морем життєвої метушні».