МХП

Поляки звинувачують українську агрокомпанію МХП, яка отримала більше п’ятої частини кредитів від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у перенасиченні їхнього ринку українською курятиною.

У порівнянні зі східними областями Вінниччина завжди славилася як "екологічний рай", оскільки в регіоні розташовані лічені підприємства, які негативно впливають на навколишнє середовище. Проте останнім часом місцеві активісти все частіше висловлюють турботу через так зване "приховане забруднення". Зауважимо, що державні служби не підтверджують наявність проблеми, мотивуючи це "обмеженістю" у можливості проведення перевірок та наукових досліджень. Редакція NaПарижі з'ясовує, чи існує можливість розриву цього "замкненого кола", коли його міцність контролюють фінансово спроможні агрохолдинги, а протистояти їм намагаються звичайні мешканці громад?

Що спричинило мор риби в Ладижинському водосховищі можуть зʼясовувати незалежні експерти Європейського Союзу. Рішення звернутись до екологічних організацій ЄС ухвалили на черговому засіданні робочої групи Облради, яка займається, зокрема, розслідуванням загибелі червонокнижної риби.

Загибель за одну ніч на початку жовтня всього поголів’я червонокнижних риб «Першої Аквапромислової компанії» у Ладижинському водосховищі не лише знищило унікальну фауну, рибний бізнес, розрахований на довгу перспективу, а стала екологічною «жирною «плямою» на мапі Вінниччини. Власник підприємства Олександр Корх зізнається, що втрачене не повернути. Відновити акваферму Ukrainian Caviar Berry не реально. Але він намагатиметься відновити справедливість та привернути увагу до проблеми забруднення Південного Бугу. Підприємець народився у Донецьку, розпочав займатися бізнесом на Донбасі. У 2011 році переїхав до Києва, у 2014-го ледь врятував найбільш цінні особини осетра та білуги з-під Маріуполя, учетверо збільшив рибне стадо у Ладижині. І втратив все… Невдовзі після трагедії в інтерв’ю NaПарижі він розповів про власні припущення та запевнив, що не сподівається на підтримку. Проте через розголос, на ситуацію звернули увагу у Вінницькій обласній раді, створивши робочу групу по вивченню низки екологічних проблем у Гайсинському районі, зокрема з мором червонокнижної риби. Перший візит депутатів 25 жовтня не обійшовся без конфлікту з представниками підприємства МХП..

Триває розслідування щодо причин загибелі червонокнижної риби в межах Ладижинського водосховища. 27 жовтня на сесійному засіданні Вінницької обласної ради заслухали власника знищеної акваферми Олександра Корха. Той просить депутатів звернутись до світових екологічних організацій.

Будівництво водовідстійника неподалік села Тростянчик та масову загибель осетрових в Ладижинському водосховищі продовжує розслідувати робоча група. Раніше Групу створила Вінницька обласна Рада як відповідь на звернення селян, власника знищеної акваферми та депутатські звернення. Напередодні робоча група для вивчення питання будівництва водовідстійника неподалік села Тростянчик виїхала на місце, щоб поспілкуватися з людьми та відвідати підприємства, про які йшлося у зверненні громадян та депутатських зверненнях. У виїзному засіданні робочої групи взяли участь представники Держекоінспекції та Управління державного агентства меліорації та рибного господарства Вінницької області.

Робоча група з питання масової загибелі осетрових у межах Ладижинського водосховища провела перше засідання. Групу створив голова Вінницької облради Вячеслав Соколовий у відповідь на звернення депутатів та власника знищеної акваферми.

Загибель осетрових в Ладижинському водосховищі розслідуватиме робоча група Вінницької облради. Відповідне розпорядження розміщене на сайті відомства.

Загибель риби в Ладижині може бути повʼязана з діяльність компанії МХП, власником якої є олігарх Юрій Косюк. Таку думку висловив власник знищеної акваферми - Олександр Корх. Свою версію підприємець озвучив в коментарі виданню NaПарижі.

Здавалося б, на другому році повномасштабної війни всім має бути зрозуміло: в день прощання із загиблими Захисниками проводити розважальні та святкові заходи – недоречно! Втім, схоже, у Тростянецькій громаді влада дотримується іншої думки.