музей_Вінниці

Сьогодні мікрорайон Сабарів, що у Вінниці, – це приватна забудова на березі Південного Бугу. Колись цей район був селом, в якому було 32 двори та шляхетська садиба. А ще, за однією з версій, село Сабарів з’явилося раніше, ніж Вінниця.

У південно-східній частині Вінниці існує район під назвою Малі Хутори. Якщо ж говорити про Вінницьку міську територіальну громаду, то варто враховувати і села Вінницькі Хутори, Щітки та Писарівку, розташовані далі на схід.

25 листопада, відбудеться презентація нової книги під назвою «Голодомор 1932-1933 рр. на Вінниччині: Скрижалі пам’яті». Її автор провідний науковий співробітник КЗ «Музей Вінниці», доктор історичних наук Арсен Зінченко. В основі книги – спогади очевидців, документальні матеріали та сучасні дослідження, вона розкриває передумови, перебіг і наслідки Голодомору, пережитого мешканцями Вінниччини у 1932-1933 роках. «Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. – страшна й важка сторінка в історії українців. Непоправна втрата мільйонів життів… Мусимо знати якомога більше не тільки про їхнє страдництво, а й про те, що тисячі й тисячі їх виступили проти московського окупанта, проти його грабіжницьких хлібозаготівель, проти насаджування колгоспів, проти розкуркулювання й насильницького вивезення українських селян на чужину, проти руйнування церков і глуму над вірою, боролися із зброєю в руках, згадуючи свободу й вільну Україну, яку вони втратили. Саме за це сталінський режим і виморював їх голодом. Вони боролися за нас з вами», – зазначає науковий співробітник Музею Вінниці, доктор історичних наук Арсен Зінченко. Книгу можна буде придбати під час презентації, яка проводитиметься у Молодіжному центрі «Квадрат» (вулиця Театральна, 15) об 17:00.

Вінницькі історики розповіли про мікрорайон Тяжилів. Свого часу ця частина міста виникла, як село та існувала окремо від Вінниці. Це була слобода, спершу заселена кріпаками. Але внаслідок розростання міської території, село згодом приєднали до міста.

Начальник відділу комунікацій у Музей Вінниці Микола Геркалюк, на власному каналі випустив відео де розповідає про пропозиції, які є, назв для перейменування вулиць, провулків, площ та інших топонімів.

«Василь Якович Гречулевич був православним священником Брацлавського повіту. Чи не єдиний — священників на тогочасному Поділлі, який проповідував українською мовою. Власне, презентація сучасного перевидання цієї праці під назвою «Проповіді протоієрея і кавалера Василія Гречулевича» буде основою нашої події», - директор Музею Вінниці Олександр Федоришин.

5 травня, на Європейській площі розмістили справжні російські бойові машини піхоти і десанту. Їх розбили у тяжких боях під Бучею та Ірпенем. З їхніх гармат орки гатили по мирних жителях, по жилих будинках. Техніку передали наші воїни, нацгвардійці - бійці Калинівського 8-ого полку оперативного призначення імені Івана Богуна.

У Вінницькій міській раді до сесії підготували проект рішення «Про створення комунального закладу «Музей Вінниці» та затвердження його статуту». Працювати він буде у колишній садибі Львовича, що по вулиці Симона Петлюри, 15-А. Будівля є пам’яткою архітектури ХІХ століття.