, 29 Вересня
booked.net

В Музеї Вінниці розповіли історію мікрорайону Тяжилів

Вінницькі історики розповіли про мікрорайон Тяжилів. Свого часу ця частина міста виникла, як село та існувала окремо від Вінниці. Це була слобода, спершу заселена кріпаками. Але внаслідок розростання міської території, село згодом приєднали до міста.

Про це йдеться у матеріалі «Музей Вінниці».

Вважається, що Тяжилів було засновано вінницьким старостою Юзефом Чосновським орієнтовно у 1760 році. Загальний стан справ у тогочасній Вінниці був доволі похмурим. Старости поступово нарощували свою владу й утискали права вільних містян. Безпосередньо Чосновський, який був старостою у 1756-1782 роках займався розширенням фільваркового господарства шляхом обробки міських земель, збільшував панщинну повинність для жителів передмість та закріпачував міщанське населення Вінниці.

Як зазначає історик Валентин Отамановський, Чосновський експропріював залишки общинних міських земель, відібрав навіть спадкові (дідичні) хутори міщан і настільки збільшив повинності й податки міщанського населення, що зрівняв їх за рівнем обов’язків з кріпаками старостинських сіл.

Одним з наслідків розширення фільваркового господарства було створення нових слобід на відібраних міських землях. Так виникла слобода Тяжилів, яку спершу заселили кріпаками. Продукція, вирощена або виготовлена на таких господарствах продавалась на вінницькому ринку за завищеними цінами, адже Чосновський захопив торгово-промислові права міста і фактично контролював міський ринок.

Вінничани довго боролись за свої права і результатом цього стало звільнення Вінниці від старостинського уряду і поява конституції міста в 1790 році. Цей документ встановив існування на міських землях двох груп населення з різним правовим становищем: жителі Вінниці та передмість підпорядковувались Магдебурзькому праву і вважалися повноправними городянами, а жителі Тяжилова та інших подібних поселень підкорялися панщинному праву (juri colonario) і були визнані кріпаками міста як колективного господаря. Річ у тому, що Чосновський заснував Тяжилів саме на міських землях, якими він розпоряджався на власний розсуд. Оскільки вінничанам вдалося відстояти свої права, міські землі з-під старостинської юрисдикції перейшли під владу міського магістрату. Нещодавно засноване село теж стало частиною вінницької власності.

У боротьбі з владою старост вінничанам допомагав адвокат Антоній Котович. За це місто заборгувало йому 5000 злотих. Таких коштів у міському бюджеті не було. Натомість міський магістрат у 1791 році передав Котовичу в оренду село Тяжилів. Таким чином, поселення, засноване Чосновським для власного збагачення, стало оплатою за відновлення справедливості.

Топографічний опис Подільської губернії 1799 року дає такий опис Тяжилова (подається у перекладі):

«Село Тяжилів, яке належить Вінницькому магістрату має розташування низьке і лежить на правому боці струмка безіменного. У вказаному селі стара дерев’яна корчма з ґуральнею, де сидка вина здійснюється орендарем на один невеликий котел… Усе це [ґуральня і корчма] перебуває у євреїв в оренді за 800 польських злотих. Селянські будинки розташовані за звичаєм не регулярно і дещо просторо, біля них невеликі городи. Кряж землі чорний. Це поселення оточене з трьох боків орними полями, а з четвертого безіменним струмком».

З цього ж опису стає зрозуміло, що в тогочасному Тяжилові було 36 дворів, де мешкало 159 осіб (77 чоловіків і 82 жінки). Приблизно половина з них це піддані, тобто кріпаки. Один з дворів – єврейський, там мешкало три чоловіки й три жінки.

На мапі 1845 року видно, що поселення підписане як «Приватне село Тяжилова». Але деталізація мапи не дає змоги зрозуміти, наскільки великим було це село на той час. Хоча, порівняно з іншими (Вишня, П’ятничани, Сабарів), воно дуже маленьке: декілька будівель, декілька водойм і будинок мельника поблизу.

Останні новини

Новини

28 Вересня
27 Вересня
26 Вересня