, 12 Червня
booked.net

Вячеслав Соколовий, голова Вінницької обласної ради: “Ми готові до розмежування повноважень між префектурами й обласними радами”

Вінницька облрада восьмого скликання заслужила як схвальні відгуки щодо результативності пленарних засідань, так і критику за «роздутий» апарат. Її очолюють люди з багажем роботи на високих державних посадах, – від прокурора області до віцепрем’єра. Політичний склад цієї ради – строкатий, представлений шістьма політичними силами. Але тільки одна із них, «УСГ», має переконливу більшість і де-факто визначає результати голосувань. Що вдалося за пів року роботи, чи не повторили у Вінниці формат «турборежиму» під час ухвалення рішень, а також – як депутати ділять владу з облдержадміністрацією, кореспонденту Укрінформу розповів голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий.

– Децентралізація передбачала, що обласні ради будуть наділені повноваженнями створювати свої виконавчі органи. Нині ці функції все ще виконують ОДА, на формування яких ради не впливають. Чи не маєте відчуття, що обласні ради на нинішньому етапі дещо «підвисли»?

– Коли ми йшли на вибори, то розуміли, що в процесі цієї реформи буде багато змін у повноваженнях виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Якби децентралізація завершилась і були внесені відповідні зміни до Конституції, то облради, сформовані з депутатів через довіру людей, могли би створювати свій виконавчий комітет і виконувати нові повноваження (нині ж таку можливість мають лише сільські, селищні й міські ради на рівні громад). ОДА, в свою чергу, працювали б як префектури із повноваженнями контролю та нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Власне, саме така філософія і такий зміст закладалися у децентралізацію урядом Гройсмана, який ініціював та розпочав цю реформу. Отже зараз «підвисли» не облради, а хід реформи.

Це проблема, і, сподіваюся, що цей процес центральна влада завершить якомога швидше. Оскільки на одній із зустрічей під головуванням президента Володимир Зеленський задекларував, що до кінця року процес децентралізації в частині внесення змін до Конституції і розмежування повноважень між ОДА (префектурами) й обласними радами має завершитися.

Ми до цього готові. А тим часом працюємо, як повинні працювати. Власне, Вінницька обласна рада вже робить усе можливе, а інколи й неможливе, щоб в області були порядок, стабільність і розвиток. У нас є чимало роботи і в межах тих повноважень, якими на сьогодні наділені.

– Вячеславе Петровичу, про що конкретно йдеться?

– Візьмімо хоча б ковід. Кілька місяців тому було загострення епідемічної ситуації, й деякі області просто захлиналися від цієї проблематики. Зокрема, через нестачу кисню і ліжкомісць з його централізованою подачею. Вінниччина теж переживала не найкращі часи. Тому з моєї ініціативи було скликане позачергове засідання профільної медичної комісії і запрацювала моніторингова група саме із забезпечення коронавірусних лікарень киснем та з інших проблем, щоб дати лікарям можливість ефективно працювати в тих умовах. До роботи були залучені всі голови громад, керівники всіх медичних закладів, депутати, керівники виконавчого апарату облради, заступники голови. А також фахівці й керівники департаментів ОДА. Моніторингову групу очолив депутат облради Ярослав Хребтій, фаховий медик, її робота дала нам можливість оперативно реагувати на нестандартні ситуації. Можливо, нестандартними рішеннями, але на користь людей. До цього процесу ми залучили депутатів обласної ради, і в період напруги з киснем нам вдалося не випустити ситуацію з-під контролю. Знаючи, в кого є резерв, і коли він поповниться, ця група допомагала обласному департаменту охорони здоров’я, а також самостійно накопичувала інформацію для оперативного реагування.

Із цим ми впоралися. Та ми не знаємо, коли ковід закінчиться. Крім того, з’являються нові виклики. Тому, враховуючи перспективи, вийшли на рішення, що балонний кисень – це добре, але краще забезпечити лікарні кисневими станціями. Наразі шість – в області вже працюють. А крім того, ще шість монтуються, або для них завершується підготовка проєктно-кошторисної документації. Але вже прийнято потрібні рішення, є кошти і розуміння, де ці станції придбати.

– Гаразд, але коронавірус – це екстремальна ситуація. А як щодо роботи в «мирному» форматі?

– Скажімо, наразі аналізуємо і ревізуємо ефективність діючих обласних програм. Робочі – повинні працювати і надалі, а неефективні – змінюватись, щоб залишатись актуальними. Один із прикладів – це програма «Питна вода». Майже вся Вінницька область має проблеми з якістю, наявністю підземних чи поверхневих запасів у каптажних колодязях, або зі стабільністю подачі питної води. У зв’язку з цим, моїм розпорядженням створена робоча група, яка наразі працює над вивченням проблематики і плануванням заходів, які б відчутно поліпшили ситуацію. Нещодавно питання забезпечення питної водою розглядалося на Координаційній раді при голові облради, щоб очільники громад Вінниччини теж підключилися до цієї роботи, адже вони добре знають ситуацію на місцях. Усі наші спільні напрацювання та конструктивні пропозиції мають бути включені в обласну програму. І це треба зробити якомога швидше. Це настільки важливо, що ми не можемо собі дозволити очікувати, коли запрацює державна програма, яка припинила дію ще до 2020 року. До речі, за п’ять років її існування вона виконана лише на 13%, хоча мала б вирішувати проблему повноцінного забезпечення людей питною водою по всій Україні та охорону й відновлення цього ресурсу. З ініціативи найбільшої депутатської фракції облради сесія ухвалила звернення до Уряду. Ми хочемо, щоб Кабмін нас почув і продовжив дію програми до 2026 року з фінансуванням не менше 400 млн грн. Поки ж, все, на що Кабмін спромігся, – це створити концепцію «Питна вода», яка має тільки декларативний характер, але не містить ані конкретних заходів, ані їх фінансової підтримки.

– Згадуючи коронавірус, ви зачепили тему співпраці з громадами. Зараз у деяких – бюджети більші за обласний, і знизу вгору на облраду, яка може щось виділити, вони вже не дивляться. Як ви будуєте з ними стосунки?

– Переконаний, що дивитися громади повинні вперед – у перспективу. Розуміти, чого вони хочуть і відчувати, що в них для цього є ресурси. Децентралізація такі можливості громадам дала. Але є й певні загрози. Зокрема, вже згадане гальмування розмежування повноважень між радами і держадміністраціями.

З іншого боку, громади наділені певними фінансовими ресурсами, але за останні рік-півтора отримали додаткове навантаження на власні надходження. Витратна частина бюджетів починає збільшуватись, оскільки йде передача різних об’єктів, які раніше фінансувалися з держбюджету, в громади.

Попри це, наші громади здебільшого мають реальні можливості розвиватися. Облрада займає принципову позицію – ми повинні їм допомагати і створювати для цього додаткові механізми. Один із таких інструментів – це конкурс обласної ради «Комфортні громади», і він надзвичайно схвально оцінений. Про це свідчить активність громад і кількість поданих на конкурс проєктів. При формуванні бюджету на цей рік на фінансування конкурсу було виділено 20 млн грн. Це на 5 мільйонів більше, ніж у попередні роки. Для нас було важливо дати доступ до цих коштів абсолютно всім. І тим, хто має великі надходження до бюджетів, і новоствореним громадам, де все тільки починається. Тому ми знизили частку громад у співфінансуванні проєктів із 75% до 50%.

До того ж, формуючи положення про конкурс, ми тісно контактували з громадами, щоб зрозуміти, що для них важливо. В результаті, конкурс має цілу низку напрямів. Це і створення місць комфортного відпочинку і дозвілля, безпека на вулицях за рахунок встановлення онлайн відеоспостереження, проєкти в сфері охорони здоров’я, культури, інфраструктури…

Цього року процес відбору та визначення переможців завершений. Ми вручили дипломи 70 переможцям та підписали з ними угоди про співпрацю.

Не менш важливим є питання ремонтів комунальних доріг: збільшене фінансування з дорожньої субвенції на державні дороги місцевого значення із 5% до 20%. Цей інструмент також дуже схвально сприйняли громади. Сума заявлених ними проєктів сягає майже мільярд! Це сталося тому, що замість 50% співфінансування (як вимагалося раніше, залежно від категорії доріг), воно тепер становить 10-15%. Тобто навіть невелика громада може собі дозволити стати учасником та переможцем у цьому конкурсі. Цьогоріч на «дорожні» проєкти виділяється 200 млн грн з обласного бюджету. Це, до речі, було одне з перших рішень обласної ради нинішнього скликання.

Взагалі, в нас із громадами дуже добра співпраця. Працівники апарату облради їм постійно допомагають у різних питаннях.

– До речі, про апарат. Активісти та ЗМІ гостро критикували вас за його збільшення ледь не удвічі. Для чого це було зроблено і чи запрацювала від цього облрада краще?

– Ми говоримо не про апарат, а про збільшення штатної чисельності. Коли ми починали роботу, то знали, що по завершенні децентралізації функції ради зміняться. І робота майбутнього виконкому потребуватиме достатньої кількості досвідчених кадрів. Більш того, у форматі, в якому рада працювала раніше, ми працювати не хочемо і не будемо. Ми працюємо з новою якістю. А для цього повинні бути фахові люди, які вже сьогодні забезпечили нам можливість працювати ефективно. Нині в апараті є вакансії, які ми поки що не заповнюємо.

Зокрема, тепер кожний проєкт рішення, що виноситься на пленарні засідання, досліджують спеціалісти облради за профільними напрямками. Вони вивчають питання і готують матеріали на засідання профільних комісій. Кількість таких комісій ми зменшили з 13 до 7. Поряд із цим збільшили кількість сесій – проводимо їх щомісяця. Тому питання, які потребують нагального розв`язання, у «довгому ящику» більше не лежать. А ще якісний склад депутатів облради восьмого скликання – дуже високий. Усі фракції – і більшість, і ті, хто називає себе опозицією, – працюють консолідовано та результативно. Причому як у комісіях, які складаються з депутатів різних фракцій, так і в сесійній залі.

До того ж маємо можливість виконувати покладені на нас обов’язки, економлячи кошти. Ми відмовилися від паперового забезпечення роботи сесії. Заздалегідь надсилаємо депутатам на електронну пошту всі матеріали, а також завчасно висвітлюємо їх на офіційному сайті. Депутати працюють з планшетами, і тільки на папері економимо по 10-15 тис. гривень на кожній сесії.

Тому я не бачу проблеми в збільшенні кількості працівників. Можна зекономити і втратити, а можна витратити і заробити.

– Більшість в облраді, про яку ви згадували, – це депутати від партії «УСГ», 40 із 84. В облраді є ще 5 фракцій, але голова і три з чотирьох заступників – саме з цієї політичної сили. За таких обставин, депутати з інших партій мають можливість відстояти свою точку зору при ухваленні рішень, чи голосування – це «турборежим» по-вінницьки?

– Інструментів, щоб донести і відстояти свою позицію, в депутатів більш ніж достатньо. Це і їхнє право ініціативи, і подання проєктів рішень, і участь у роботі профільних комісій. І вони в них насправді активно працюють. Ми сповідуємо принцип: не ділити депутатів за політичною приналежністю, а спільно нести відповідальність перед людьми. Це означає, що ми відповідально ставимося до кожного рішення і до кожного питання. Якщо працювати «без політики», всі питання повинні обговорюватися в комісіях, а на сесію виносяться вже узгоджені, якісно сформовані рішення без зайвого піару, який не дає жодних результатів. Я переконаний, що він не забезпечує і політичних дивідендів.

Саме тому пленарні засідання облради тепер проходять швидко. І це не «турборежим», а злагоджена робота в сесійній залі.

– Голова Вінницької облради – експрокурор області, а серед заступників є навіть колишні віцепрем’єр і заступник голови ОДА. В апараті – люди з досвідом керівництва департаментами облдержадміністрації. Чи не йдеться про формування якогось «тіньового кабінету» на противагу ОДА? Ви не намагаєтеся перебрати на себе їхні функції?

– Стосунки з ОДА у нас – рівні, робочі, є взаємодія і розуміння. А такий кадровий склад керівництва облради, департаментів і відділів, я вважаю, це плюс, а не мінус. Це те, чого ми повинні прагнути: відповідальні позиції повинні займати фахові люди. Бо на них покладене завдання забезпечувати не тільки якісні умови проживання людей, а й відповідальність за розвиток бізнесу, інфраструктури. Розуміння проблематики забезпечить якісні рішення, які розглядатимуться спочатку в профільних комісіях, а потім – і в сесійній залі.

Більше того, в нас не тільки у керівництві люди професійні та досвідчені, а й депутатський корпус – потужний. Це освітяни, медики, виробничники, аграрії, управлінці (наприклад, ексголова облдержадміністрації). Це й забезпечує розуміння покладеної на нас відповідальності.

Останні новини

Новини

11 Червня
10 Червня
9 Червня